Пригадаймо муки (Пісні Спасенних №489)
1
Пригадаймо муки ми Христові знов,
як страждав Син Людський, як пролив Він кров.
Ось у Гефсиманськім стишенім саду
чути шум і гомін – вороги ідуть.
2
Йдуть вони з вогнями – Спаса хочуть взять.
Воїни мечами люто брязкотять.
Як вже близько стала ворогів юрба,
тихо і ласкаво Він їх запитав:
3
«Вам кого потрібно в пору цю нічну?
Як Христа-Месію – ось Я тут стою».
В ту ж мить тихо стало від тих слів простих,
злякано упали перед Ним усі.
4
Раптом зрадник Юда перед Спасом став,
Господа Ісуса він поцілував.
Голосно звернувся: «Вчителю, радій!»
Натовп взяв Ісуса і на смерть повів.