Сад Гефсиманський (Пісні Спасенних №488)
1
Сад Гефсиманський пітьмою покрився,
мов перед бурею, вмить занімів,
слухав уважно, як Хтось там молився,
муки душевні терпів.
2
Сад Гефсиманський свого визнав Друга,
люди ж на муки Його віддали,
дико кричали, чинили наругу,
Бога свого розпʼяли.
3
О, схаменися, невірний народе,
та від душі зле невірʼя відкинь,
йди до Христа, Він духовно відродить,
милість пошле Божий Син.
4
Скоро настане остання година –
Бог справедливий звершатиме суд.
Тож навернися до Бога, людино,
душу Він звільнить від пут.