Пісні Спасенних · № 446
Ми всі є тут дочасні гості
1
Ми всі є тут дочасні гості,
Не рідна наша тут земля. (Немає нашої частини,
Це все чуже для нас, друззя). (2 р.)
2
Хоч ми живемо тут, міркуємо, Що ніби наше воно все.
(Собі все більше набуваєм, Щоб все сказать:
“Ось – це моє”).
(2 р.)
3
Ох! Як ми часто забуваєм,
Що ми всі тільки гості тут. (Про день заплати забуваєм, Коли на суд нас приведуть).
(2 р.)
4
Ми при відході з цього світу, Залишимо своє добро.
(Не треба буде
нам багатства,
Та не потрібно вже воно).
(2 р.)
5
Нащо даремно турбуватись, Марноті серце віддавать.
(І брат на брата нащо злиться, Це все прийдеться залишать). (2 р.)
6
Робити треба і трудитись,
Хоч ми є гості тільки тут.
(А серцем треба веселитись, Іти до Бога в небеса).
(2 р.)