Пісні Спасенних · № 325
Не із – за почесті і слави
1
Не із – за почесті і слави
У край небесний лину я,
Хоч шлях змагань
важкий, кривавий,
Я все ж і вірю, і молюсь.
Так, я сподвижник Твій і воїн,
І я за Тебе в боротьбі.
Чи більша слава є від цеї?
Чи треба більшої мені?
2
Не із – за вічного спокою
У край небесний лину я,
Хоч і на шлях свій я з тугою
І сльози, й піт не раз проллю,
Але ж Твій труд є насолода
Для духа дивна і свята,
Найвища серцю нагорода;
В ній спокій неба процвіта.
3
Не із – за вічних втіх небесних
У край до Тебе лину я,
Ти дав мені гріхів прощення,
Й те щастя дав, що я молюсь.
В нове життя мій дух покликав,
Його любов’ю осінив.
О, ласка ця яка велика,
Я більшої чекать не смів.