Пісні Спасенних · № 262
Сад Гефсиманський
1
Сад Гефсиманський темрявою вкрився,
Мов перед бурею вмить занімів,
Слухав уважно, як Хтось там молився,
Сльози кривавії лив.
2
Сад Гефсиманський пізнав свого Друга,
Люди ж пізнать не хотіли Його,
Дико кричали, ревіли навкруги,
Бога розп’яли свого.
3
О, схаменися, невірний народе,
Чорні заслони з очей своїх скинь,
Всі залиши свої смертні походи,
Кров проливати покинь.
4
Знай, що настане остання година,
Бог над землею відкриє Свій суд,
Праведних сльози на тебе полинуть,
Страшний спіткаєш осуд.