Пісні Спасенних · № 259
Ночі пізня вже година
1
Ночі пізня вже година,
Заспокоїлось все, спить,
А Ісус на самотині
Тихо став Отця молить:
“Отче мій Святий, чи може Проминути чаша ця?
Тільки хай буде, о Боже,
Воля у всім Твоя”.
2
Молить Він Отця, благає,
Так у другий, в третій раз,
Піт кривавий виступає
На обличчі в гіркий час.
В саду молиться Спаситель. Його учнів сон здолів,
Всі дрімають, хоч Учитель Докоряє, як друзів.
3
“Годі, годі вам дрімати, -
Своїм учням Він сказав, -
Ось ідуть Мене узяти,
Час страждання Мій настав,
І проллю Я Кров святую
За світ грішний і за вас”.
Тишу порушив нічную
Шум народу в журний час.
4
То ішов з ним Юда – зрадник,
Він Христа поцілував,
Кого мали вони взяти,
Цілуванням показав.
Руки Господу зв’язали,
До Пилата повели,
Наглумились, оплювали
І судити почали.
5
Покарать Його рішали. “Розіпни!” – народ кричав,
На Голгофі розіп’яли,
Там за нас Він умирав.
І невидане щось сталось:
Ніч удень, - всіх жах обняв,
І завіса розірвалась,
Богу Дух Свій Спас віддав.