Пісні Спасенних · № 191
Коли ти знеможений
1
Коли ти знеможений
впадеш в безсилля,
Ослабнеш в нерівній,
тяжкій боротьбі,
І краплю по краплі із чаші страждання Пить будеш
з докором своїй же судьбі, -
Душею не падай, вперед іди знов: Є віра, надія, любов.
2
Коли твоє серце заниє порою
І прийдуть сумні та безрадісні дні, Душа не почує ні слова спокою, Ніхто їй не скаже: “іди відпочинь!” – Згадай, що зігріє і душу, і кров. –
Це віра, надія, любов.
3
Коли у твоєму житті якась втрата, Не плач безутішно,
в тугу не впадай; Знай:
доля така є від Бога, мій брате, Призначення це неземного суда.
Тоді твою душу
потішить лиш знов, -
Це віра, надія, любов.
4
Не хватить терпіння,
ослабнуть всі сили,
І буде тонуть у сумнівах душа, -
Одну бережи
в серці ціль до могили,
Бо й в тяжких стражданнях
нам любе життя.
Найбільше нам щастя у тому лежить: Надіятись, вірить, любить!