Пісні Спасенних · № 161
В долині паслася отара овець
1
В долині паслася отара овець,
Їх сто всіх було, як одна.
І добрий їх Пастир стеріг,
як Отець, Але заблудилась одна; від Пастиря свого далеко зайшла, До Нього вернутись
сама не могла.
2
Дев’яносто дев’ять
пасуться в гурті,
Блукає одна в самоті.
І Пастир промовив:
“А де ж та одна?
Люблю всіх і люба вона.
Піду Сам за нею по горах крутих, Бажаю одну Я привести до них”.
3
І Пастир ласкавий
за нею пішов,
Всі всі гори й поля обійшов.
І бачить: над ровом
овечка стоїть,
І Пастир до неї спішить.
Каміння і терен Його не здержав, Вівцю погибаючу Він врятував.
4
На плечі спасенну овечку
Він взяв, З любов’ю її пригортав, На пашу зелену її Він пустив, Життям її Пастир зрадів.
Радіють всі ангели, співи звучать, Їм любо за неї
Творця прославлять.