Коли моє життя кінчатись буде (Пісні Спасенних №720)
1
Коли моє життя кінчатись буде,
пройду призначену Тобою путь,
тоді, як подих смерті стисне груди,
зі мною, Боже, будь, зі мною будь.
Ісусе, не лишай тоді самого,
в руках Своїх міцних мене тримай;
єдина втіхо і моя любове,
веди мене в Свій вічний дивний край.
2
Зі мною будь, як буду я лишати
рідню, знайомих, всіх сестер й братів.
Як буде стукіт серця замовкати,
зі мною будь тоді, будь і тоді.
В Своїх оселях місце дай, о Боже,
де не панує гріх і марнота,
де ворог душу вразити не зможе,
де завжди лиш любов царить свята.
3
Там з уст спасенних ллється спів хваління,
ніхто такого тут не чув й не знав.
Я теж Тебе прославлю за спасіння,
мені Ти вічність дав, Ти вічність дав.
У небо завжди я думками рвуся,
стомився жити в світі суєти;
там я Тебе побачу, мій Ісусе,
там я з Тобою житиму завжди.