Я пориваюсь в небеса (Пісні Спасенних №717)
1
Я пориваюсь в небеса,
де радість вічна і краса,
де сум навіки мій мине, –
туди Господь введе мене.
Приспів
Любовʼю, Господи, зігрій,
пошли душі Твій мир святий,
від суєти, гріха й біди
у світлий край небес веди.
2
Я хочу жити завжди там,
де пречудовий Божий храм,
де хори дивні без кінця
співають славу для Творця.
Приспів
Любовʼю, Господи, зігрій,
пошли душі Твій мир святий,
від суєти, гріха й біди
у світлий край небес веди.
3
Яка там славна сторона,
до себе вабить так вона!
Як промине життя земне,
Господь введе в Свій дім мене.
Приспів
Любовʼю, Господи, зігрій,
пошли душі Твій мир святий,
від суєти, гріха й біди
у світлий край небес веди.