Де знайде душа (Пісні Спасенних №704)
1
Де знайде душа, у країні якій,
для себе і ласку, і спокій святий?
Журливу її хто б потішити міг,
хто дав би притулок в оселях своїх?
Бо світ цей їй зовсім чужий,
тут справжнього щастя нема для душі.
2
Усім, хто Ісуса Христа полюбив,
Отець двері в небо чудове відкрив,
і місто, що сяє, як дивний вінець,
Він їм дарував для спочинку сердець.
Там все в неповторній красі,
мене там чекають спасенні усі.
3
Візьми вже, Ісусе, у небо мене,
де хори святих величають Тебе,
щоб в вічних оселях прославив я знов
Тебе за страждання, за дивну любов.
Скоро вже життя промине
і в славу небесну Ти візьмеш мене.
4
Надійся, душе, недалеко той край,
недовго – і скажуть: «Іди, спочивай!»
Борися, не падай в тяжкій боротьбі,
там буде і слава, і спокій тобі.
Вічна радість там жде в Отця
усіх, хто був вірний Христу до кінця.