Христос вийшов з учнями (Пісні Спасенних №678)
1
Христос вийшов з учнями любими з храму,
на гору Оливну піднявсь,
святими устами живими словами
зажурених друзів навчав.
2
«Скажи нам, Ісусе, – звернулися учні, –
ще доки Ти з нами живеш,
скажи нам, Учителю, як це все буде,
коли світ судити почнеш?»
3
«Воєнні чутки розповсюдяться в світі,
бо встане народ на народ,
і прийдуть на землю недуги, і голод,
і мори, і безліч скорбот.
4
І зменшиться віра, погасне надія,
в серцях охолоне любов.
Багато людей на землі спокусяться,
проллють неповинную кров.
5
Коли запустіння побачите в храмі,
то знайте, що скоро кінець,
пильнуйте, щоб двері для вас не закрились,
щоб віри не згас каганець.
6
Великеє горе охопить всю землю,
і муки нестерпні прийдуть,
тоді скажуть люди: «Впадіть на нас, гори!» –
та гори на них не впадуть.
7
І сонце померкне, не дасть місяць світла,
і зорі із неба впадуть,
всі мертві воскреснуть за Словом Господнім
і прийдуть на праведний суд.
8
Із неба Син Божий враз явиться в славі
і буде, як сонце, сіять;
тоді підуть грішні у вічнії муки,
а праведні – з Ним царювать».