Як скоро проминають дні (Пісні Спасенних №617)
1
Як скоро проминають дні
і линуть в забуття!
Минає, мов в короткім сні,
усе людське життя.
2
Проходить час блискучих мрій,
і горя, і зітхань,
і час любові, і надій,
і світлих поривань.
3
Минає слава і краса,
йдуть сили до кінця,
зникає все, немов роса,
від подиху Творця.
4
Отак і юність пролетить
і зникне, ніби дим,
і не отямишся в ту мить,
як станеш вже старим.
5
І прийде вже життю кінець...
Чи думав ти про те,
що нас покличе Бог-Творець,
щоб звіт дали за все?