Почуй, Боже, плач мій (Пісні Спасенних №56)
1
Почуй, Боже, плач мій і щире моління:
тривога і жах раптом в душу прийшли,
а ворог радіє, що звів до падіння
і сумнів посіяв в безсилій душі.
2
Хто крила мені дарував би, щоб в небо,
як голуб, злетіти я міг від землі?
Тоді б я поспішно полинув далеко,
щоб спокій, притулок знайти там собі.
3
Обман і підступність у світі я бачу,
тяжка ворожнеча й злодійство у нім.
І той, хто для мене багато так значив,
готує, як ворог, тенета мені.
4
До Тебе, мій Боже, я кожної ночі,
і зранку, і вдень поспішаю в мольбі.
Від тих захисти, хто замислює злочин,
не тяжко приборкати сильних Тобі.
5
Тобі, мій Спасителю, я відкриваю
тривоги й скорботи, що в серце прийшли.
Мені Ти поможеш, утішиш, я знаю,
даруєш надію і спокій душі.