Він стояв, піднявши вгору руки (Пісні Спасенних №612)
1
Він стояв, піднявши вгору руки,
Божий Син спасіння вже звершив.
Він поніс тяжкі, нестерпні муки,
а тепер вознісся до вишин.
2
Кожен учень очі звів угору,
подих кожний, мабуть, затаїв.
Цар царів, Владика суші й моря,
на очах їх землю залишив.
3
Він вознісся, щоб прийти у славі.
Нам же бути свідками звелів
у близьких й віддалених державах,
навіть далі: до країв землі.
4
Прийде Він, щоб вибраних узяти.
В Божій владі – знати день і час.
Наша справа – серце готувати,
щоби вірними застав Він нас.