Боже, Ти над світом ласку (Пісні Спасенних №47)
1
Боже, Ти над світом ласку
розливаєш, як дощі,
хай же хоч маленька частка
з того припаде й мені;
і мені, і мені,
з того припаде й мені.
2
Не покинь мене, мій Боже,
благ Своїх не відніми.
Як Свою дитину, Отче,
Ти до Себе пригорни;
пригорни, пригорни,
Ти до Себе пригорни.
3
Зла й гріха я не цурався,
і Тебе я ображав,
та нарешті спамʼятався
і нове життя почав;
я почав, я почав,
я нове життя почав.
4
Не покинь мене, мій Боже,
і завжди навчай мене:
як чинити все, що гоже,
як прославити Тебе;
вчи мене, вчи мене,
як прославити Тебе.