Порозкидане безладно скрізь каміння (Пісні Спасенних №456)
1
Порозкидане безладно скрізь каміння –
перешкода завжди нам,
а з покладеного щільно і з умінням
виростає дивний храм.
2
Так спасенні душі з себе храм складають,
непохитно він стоїть.
Дух Господній в нім завжди перебуває,
всіх єднає в моноліт.
3
Як куски заліза кидають в горнило –
виливається метал,
а пізніше він гартується надійно,
і стає міцною сталь.
4
Так і ми серцями ще міцніш зʼєднаймось,
будьмо храмом для Творця.
Труд святий в житті звершати так стараймось,
щоб прославити Христа.