У вічність час летить невпинно! (Пісні Спасенних №398)
1
У вічність час летить невпинно!
Пройшли вже тисячі років,
і наше пройде покоління
услід забутих вже родів.
2
Як швидко день за днем минає
і сліду не лишає нам,
життя, немов туман, зникає,
кінець і нашим прийде дням.
3
І всі турботи наші, мрії,
труди, здобутки, суєта,
і все, чим нині володієм,
безслідно кане в небуття.
4
Для чого ж ти на світ родився
й страждань багато переніс?
Чи лиш для того ти трудився,
щоб поховали у землі?
5
Земного щастя привид зрадний
тримав тебе завжди в пітьмі,
та часові ти теж підвладний,
ти перехожий на землі.
6
Та є життя по смерті інше,
життя нове, без ліку днів.
Тож з чим перейдеш ти у вічність?
Про це вже думав ти чи ні?