Брате мій милий, чого ти сумуєш? (Пісні Спасенних №376)
1
Брате мій милий, чого ти сумуєш?
В тебе на серці велика печаль,
очі похмурі твої, наче осінь,
серце холодне й тверде, наче сталь.
2
Горя у світі зазнав ти чимало,
змучився вкрай у важкій боротьбі,
серце любовʼю твоє не зігріте,
часто траплялось нещастя тобі.
3
Щастя твоє дуже швидко зівʼяло,
наче та квітка, що в полі цвіте;
вітер повіяв – краса облетіла,
скоро повʼянуло гарне усе.
4
Тож поспіши Богу серце віддати,
поки іще благодатна пора,
віруй, молися, люби щиро брата –
й знову у серці засяє зоря.