В морі життєвім (Пісні Спасенних №349)
1
В морі життєвім я тяжко стомився,
Боже, немає вже сил для борні.
Довго мій човен по хвилях носився,
часто згасали надії вогні.
2
Бурі ревіли, громи не стихали,
в морі тонув вже мій човен не раз.
Хвилі бурхливі його заливали,
жаху смертельного близився час.
3
Як я втомився, а берег бажаний
все ще здається далеким мені.
Боже, веди через ночі й тумани,
будь маяком у моєму житті.
4
Брате, якщо ти втомився в дорозі,
духом не падай, а вір і молись!
Силу й наснагу шукай тільки в Бозі
й сміло в життєвому морі борись!
5
Довго ти плив, в грізнім морі змагався,
труднощів стільки й спокус ти зустрів!
Гавань вже близько, чого ж ти злякався,
руки в борні нелегкій опустив?
6
Будь переможцем! Кріпись, не здавайся!
Скоро тривоги усі проминуть.
Вже біля цілі твій човен, мужайся,
вже незабаром закінчиться путь!