Коли життя мене втомляє (Пісні Спасенних №335)
1
Коли життя мене втомляє,
шляхом вузьким нелегко йти,
тоді я Господа благаю:
«Мене в журбі не залиши!
2
Ти накажи вітрам, щоб змовкли, –
і грізне море стихне враз.
Твій спокій серце вмить наповнить,
і зникне сум, журба в той час.
3
Ніколи, Боже, не забуду:
я, грішник, став дитям Твоїм;
долати гріх з Тобою буду,
по волі житиму Твоїй.
4
І знаю я: коли благаю –
Ти чуєш голос скорбний мій
і радість й спокій посилаєш
душі схвильованій моїй».