Знов жити без Бога (Пісні Спасенних №298)
1
Знов жити без Бога світ кличе мене,
та все, чим він вабить, так швидко мине.
Для мене в житті, де одна марнота,
нема більше щастя, як знати Христа.
2
Широким шляхом люди світу ідуть,
з вузенької стежки мене не зведуть.
Хай буде тяжкою, тернистою путь –
мене в небо люблячі руки ведуть.
3
Усюди в цім світі зневажений я
за те, що про Господа пісня моя.
Та серце підноситься вірою знов
до Того, Хто має незмінну любов.
4
Він вірний, незмінний мій Друг і Творець,
мені приготовив у небі вінець.
У райських небесних оселях ясних
я скоро зустрінуся з сонмом святих.
5
Христу присвятив я життя все своє
і знаю: щасливе майбутнє моє.
Приємно мені з Ним проводити дні,
а буде ще краще у небі мені.